Діагностика жіночого безпліддя – які аналізи проводити?

18 August, 2020

Бажання мати дітей природне для більшості людей. На жаль, не кожна пара може природним чином здійснити свою мрію про дитину. Часто виявляється, що проблеми зі здоров’ям жінки – перешкода для народження дітей. Тому, якщо є проблеми з вагітністю, варто провести ретельне дослідження, щоб перевірити причини проблем, щоб можна було почати лікування.

Що викликає проблеми з фертильністю у жінок?

Жіноче безпліддя може бути пов’язане з багатьма проблемами зі здоров’ям. Серед можливих причин варто згадати:

  • порушення менструального циклу;
  • ендометріоз;
  • хірургічні втручання, що проводяться в області малого тазу;
  • інфекції;
  • міома;
  • біль при статевому акті;
  • вроджені дефекти будови репродуктивної системи;
  • сильний стрес;
  • неправильна дієта;
  • гормональні порушення.

Що таке вторинне безпліддя?

Безпліддя також може торкнутися пари, у яких вже є одна або кілька дітей. Це називається вторинне безпліддя. При діагностиці захворювань, відповідальних за розвиток вторинного безпліддя, велика увага приділяється акушерському минулому, перебігом попередніх пологів, можливим ускладненням, позаматковій вагітності, викидням і навіть розвитку дітей.

Які показання для діагностики безпліддя у жінок?

Зазвичай діагноз безпліддя рекомендується пацієнтам, які, попри спроби, не завагітніли протягом року після початку лікування. Однак бувають ситуації, коли рекомендується більш рання діагностика. Це рекомендується у випадках коли:

  • вік жінки перевищує 35 років – у жінок старше 35 років діагностику слід починати через 6 місяців після спроби завагітніти;
  • є порушення менструального циклу – з’являються рідкісні місячні або повністю припиняються менструації;
  • є підозра на дефекти будови репродуктивних органів.

Які аналізи слід пройти перед діагностикою безпліддя?

Перш ніж лікар вирішить почати лікування безпліддя, він повинен спочатку провести аналізи, щоб виключити інші протипоказання для вагітності. Найголовніше – перевірити на гіпотиріоз, дефіцит гормонів наднирників і гіперпролактинемію.

З чого починається діагностика безпліддя у жінок?

Дуже важливим етапом діагностики безпліддя у жінок є медична співбесіда, яку проводить лікар при першому відвідуванні. Без ретельного анамнезу лікаря було б набагато важче визначити наступні кроки. Лікар спитає про менструальний цикл, частоту статевих контактів, історії хвороби, викидні, вроджені дефекти або генетичні захворювання (також в сім’ї).

Чим більше інформації ми надамо лікарю, тим легше йому буде швидко визначити першопричини безпліддя. Тому не варто соромитися і приховувати від лікаря інформацію, наприклад, про кількість партнерів, ризиковану сексуальну поведінку або сильні інфекції.

Моніторинг овуляції і жіноче безпліддя

Лікарю необхідно досконально знати менструальний цикл жінки. Однак інформації, отриманої від пацієнта, недостатньо. Лікар може призначити, наприклад, 2-3 УЗД піхви і визначення рівня гормонів (1-2 рази). Збираючи результати цих аналізів, лікар визначить, чи відбувається овуляція, коли наступають фертильні дні і коли настає овуляція. Ультразвукове дослідження слід проводити на початку циклу, а потім на 12-14 день циклу.

Лікар може порекомендувати ліки для стимуляції овуляції. Ліки можна приймати у вигляді таблеток або уколів. Головне приймати їх на початку циклу.

Гормональні тести і жіноче безпліддя

Гормональні тести відіграють дуже важливу роль в лікуванні безпліддя. Важливе дослідження:

  • Аналіз рівня АМГ в крові – по концентрації цього гормону можна визначити стан оваріального резерву у жінки. Цей термін використовується для опису кількості фолікулів у жінки, щоб лікар міг оцінити фертильність жінки. Для поліпшення фертильності потрібно пропити курс вітамінно-мінерального комплексу ФертілВумен® плюс.
  • Концентрація гормону ФСГ – цей гормон виробляється гіпофізом. Показаннями до його виконання є нерегулярні цикли, які можуть свідчити про синдром полікістозних яєчників або передчасне зниження активності яєчників.
  • Концентрація естрадіолу – тест слід проводити в фолікулярній і перовуляторній фазах, тобто приблизно на 2-3/4-5 день і 13-14 день циклу.
  • Рівень ЛГ (лютеїнізуючого гормону) – проводиться для перевірки працездатності гіпоталамо-гіпофізарної системи. Бажано проводити на 6-7 і 13-14 день циклу.
  • Концентрація прогестерону – дослідження проводять через 7 днів після овуляції.
  • Тест на ефективність жовтого тіла і оцінку овуляції – тричі між 20-23 днями циклу.
  • Концентрація пролактину – на 21 день циклу.
  • Тест рівня прогестерону, оцінка овуляції і працездатності жовтого тіла – тричі між 20-23 днями циклу.
  • Рівень андрогенів – можна проводити в будь-який день циклу. Оцінюється концентрація тестостерону, андростендіону і дегідроепіандростерону.